Протягом двох днів на базі Ужгородського національного університету за участі вітчизняних та зарубіжних спеціалістів відбувалися фахові обговорення нових підходів до проведення ознайомчої та навчальної практик у студентів, які опановують напрямки спецосвіти, фізичної та ерготерапії. Зокрема, за ініціативи Благодійної організації «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» розглядається питання залучення до баз практики Вільшанського дитячого будинку-інтернату та соціального абілітаційно-реабілітаційного центру «Парасолька».

«На сьогодні відчувається потреба у конкретних фахівцях, тому ми чітко формулюємо запит і зацікавлені у молодих кадрах, яких готує УжНУ. Щоб розширити і поглибити теоретичні знання студентів, важливо створити місток між навчальною аудиторією та соціальною верствою, яка є первинним об’єктом застосування здобутих знань. Наш діалог – це пошук балансу між попитом і пропозицією, який, сподіваюся, матиме найвищий показник корисної дії. Тут і зараз відбувається зміна у сприйнятті як осіб з інвалідністю, так і розуміння нашої спроможності допомогти їм покращити якість свого життя», – зазначила директорка БО «КМДЗ» Наталія Кабацій.

Координаторка проєків та програм БО «КМДЗ» Надія Данч окреслила практичні аспекти включення до процесу студентів та керівників від бази практики, а саме комплексний підхід до роботи з клієнтами – від супроводу у соціально-педагогічному та корекційно-педагогічному напрямках до роботи у майстернях та безпосередньо терапії.

«Соціально-педагогічний супровід базується на навчанні упродовж всього життя. Тому важливо, аби забезпечуючі фахівці супроводжували цей процес, включалися у повсякденне життя своїх підопічних», – наголосила Надія Данч.

Викладачі спецдисциплін та керівники практики від вишу зауважили, що озвучені потреби вимагають доповнень змістовної частини існуючих навчальних курсів, щоб студент міг апробувати під час практичної підготовки здобуті теоретичні знання. Інше і, можливо, найважливіше питання – вибір правильної методології організації самої практики та підготовка студента до контакту і взаємодії з людьми з інвалідністю.

У свою чергу членкиня БО «КМДЗ» Леся Левко підкреслила, що одна з цілей практики майбутніх фахівців – це, у тому числі, й взаємна інтеграція: студентів у середовище соціального закладу, суб’єкта і об’єкта соціальної та реабілітаційної послуги. Загалом, маючи тривалий досвід організації якісного середовища для осіб з інвалідністю, будь-які виклики і ризики сприймаються як поточне завдання, яке вирішується спільними зусиллями.

До обговорень також долучилися декан факультету здоров'я та фізичного виховання Іван Миронюк, завідувач кафедри фізичної реабілітації Ярослав Філак, викладачі ВНЗ, спеціальний педагог, член президії асоціації «Парасолька» (Швейцарія) Беат Гунцікер, педагог, тренер та консультант з екзистенційного аналіз Антон Ваґнер, викладачка сертифікатної програми «Медико-психологічний та соціальний супровід осіб з особливими потребами», супервізорка Оксана Винярська та інші зацікавлені фахівці.

У результаті обміну думками учасники дискусії дійшли до спільного рішення організувати найближчим часом візит до баз практики викладачів, які курують її в університеті. Згодом ознайомча поїздка відбудеться і для студентів відповідних спеціальностей. Невдовзі буде сформовано графік проведення практики, визначено потребу у залученні спеціалістів, які, по суті, стануть наставниками для здобувачів вищої освіти, що обрали для себе шлях допомоги людям.

Підсумовуючи зустріч 23 червня, Антон Ваґнер наголосив, що, які б перепони і виклики не виникали на шляху реалізації освітньої концепції, з ініціативи потрібно дістати максимум користі і позитивного досвіду.