«Новий рік для Благодійної організації «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» стартував активним початком реалізації планів, які ще наприкінці минулого року були внесені у наш робочий календар. Разом із усталеними формами діяльності цьогоріч організація розвиватиме й нові напрямки роботи, зокрема щодо соціального підприємництва», – так ми починали 2022 рік. Ми розпланували його ще у грудні 2021-го. Планів було багато – і довготривалих, і короткотривалих, але жодного пункту про війну. Зараз же звітуємо про рік, який не планували, але, забігаючи наперед, скажемо, що зробили більше, ніж могли собі уявити у лютому.

Про статутну діяльність. Після «ковідної» перерви у вересні в офлайн-режимі пройшли щорічні збори президії Асоціації «Парасолька», участь в яких взяли членкині Благодійної організації «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» та колеги зі Швейцарії – президент Асоціації Андреас Шмід, віце-президент Беат Гунцікер і членкиня Асоціації Шанталь Моор. За три дні плідної роботи члени Президії відвідали Вільшанський дитячий будинок-інтернат, Соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька», волонтерський штаб БО «КМДЗ», зустрілися з міським головою Тячева Іваном Ковачем, проректором з наукової роботи Ужгородського національного університету Іваном Миронюком, керівництвом обласного департаменту соціального захисту населення, провели кілька робочих нарад.

Тоді ж, у вересні, у Парижі відбулася партнерська зустріч БО «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», до якої долучилися директорка Комітету Наталія Кабацій та французькі друзі організації: наші волонтери Гуманітарного батальйону Парижу, директорка асоціації «SAFE» Катрін Дюплесі, директор асоціації «Фондемос» Жан-Рено Файо та французький волонтер Комітету Жак Дюплесі.

До поточних задач і напрямків діяльності БО «КМДЗ» додалися питання, пов’язані з ризиками і викликами війни. В нових умовах члени та партнери благодійної організації зосередили свої зусилля на підтримці постраждалого цивільного населення, мобілізації сил і ресурсів на закриття гуманітарних потреб. Наразі наша команда поповнилася десятком волонтерів, які уможливили повноцінне функціонування нашого «гуманітарного батальйону».

Про підтримку внутрішньо переміщених осіб. Цей напрям роботи актуалізувався вже 24 лютого й еволюціонував разом із нашим розумінням прихистку для людей, які постраждали від війни. Для початку фокус уваги Комітету був орієнтований на громадян, які приїздили до Ужгорода, – їх треба було зігріти і нагодувати. Сотні тон продуктів харчування, засобів гігієни, одягу отримали ВПО безпосередньо на нашому складі і через шелтери, організовані в області. Наприклад, у квітні волонтери нашого гуманітарного штабу оперативно організували видачу понад 4000 продуктових наборів. Очевидно, що аналогічні до закарпатських були потреби й в інших регіонах країни, відтак туди ми  спрямували гуманітарні вантажі, які регулярно отримували від закордонних партнерів.

Восени стало зрозумілим, що немає нічого більш довговічного, ніж щось тимчасове, та що ковдра і продуктовий набір не врятує від холоду майбутньої непростої зими. Тому за фінансової підтримки ГО «terre des hommes» (Німеччина) в Ужгороді було відкрито центр тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб «ПрихистОк», де з листопада вже проживають шість родин з дітьми. Аналогічну ініціативу у взаємодії з місцевою владою було реалізовано у Тячеві (Закарпатська обл.), де розміщено близько 50 осіб. Також долучилися до заснування тимчасового прихистку «Селиський шелтер», що у с. Нижнє Селище Хустського району. Подальша спільна робота спрямована на інтеграцію ВПО та створення комунікаційних містків між ними та громадами, які прийняли нових мешканців.

До всього, Комітет продовжує підтримувати важливі ініціативи для внутрішньо переміщених осіб від колег з громадських організацій «Щасливі діти», «Сила Ужгорода», «Волонтери Закарпаття», «МО «Альянс-доброчинність» (Харків), «Центр спільного розвитку «Дієва громада» (Луганська обл.), «Рука допомоги» (Запоріжжя), ГО «Пошуково-рятувальний загін «Мілена» (Харків), ГО «БФ Наталії Левіної» (Запоріжжя), МГО «Фонд україно-європейських ініціатив» (Київ), БФ «Вільні люди» (Харків), Громадського холдингу «Група впливу» (Київ), інших волонтерських центрів, а також відповідні напрямки діяльності державних інституцій.

Про медицину. За будь-яких обставин ми ніколи не забуваємо про те, що з 2000 року ми комітет саме медичної допомоги. Відтак одним з головних напрямків діяльності команди була підтримка і допомога закладам охорони здоров’я та населенню із забезпеченням медикаментами та необхідним устаткуванням. Ліки, обладнання, перев’язочні матеріали їхали до лікарень і шпиталів Києва, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Харкова, Чернігова, Вінниці, на Донеччину і Херсонщину. Значну підтримку отримали медзаклади Закарпаття, навантаження на які з потоком ВПО значно збільшилося.

Загалом, з лютого Комітет розподілив закуплених медикаментів на 11 мільйонів гривень, отримав близько 50 вантажівок медичних засобів та обладнання. Великим проєктом стала співпраця з партнерами з Канади, завдяки яким Україна через БО «КМДЗ» отримала величезний вантаж з анестетиками, які обласні департаменти охорони здоров’я допомогли спрямувати у місця найбільшої потреби. Також до сьогодні триває передача в регіони пробіотиків від партнерів з Франції.

Окрім медикаментів, наші лікарні отримували медичні ліжка, інші спецмеблі, апарати ШВЛ, милиці і інвалідні візки, ходунки, ортези, а ще апарати УЗО, спірографи, дифибрилятори, кисневі балони тощо.

Влітку коштом меценатів зі Швейцарії у Франції було придбано 11 новеньких карет «швидкої», які згодом вирушили з Ужгорода до лікарень Харківщини, Донеччини, Закарпаття, Київщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини.

Про логістику. Напрямки розподілу і відповідно доставки гуманітарних вантажів від БО «КМДЗ» та партнерів, без перебільшення, охопили усі регіони країни. На кінець року кількість актів передачі гуманітарної допомоги перевищила позначку у тисячу штук. Частину вантажів забирали колеги-волонтери і адресно передавали громадянам і установам, частина їхала разом із водіями, які доставляють автівки воїнам на фронт. Тут варто згадати нашого хорошого друга письменника Андрія Любку, який брав на себе відповідальність за доставку важливих вантажів. Дуже допомагала з логістикою Нова Пошта – компанія відкрила нашій організації бонусний рахунок, з якого ми розраховувалися за десятки відправлень по Україні. А окрім цього всього було багато вантажівок, які долали тисячі кілометрів, щоб допомога для постраждалих від війни була вчасною. На сьогодні логістична складова гуманітарної місії Комітету – це розгалужена мережа комунікацій з перевізниками, волонтерами з різних куточків країни, досвід побудови маршрутів, у тому числі й міжнародних.

Про енергію. Генератори з’явилися у нас на порядку денному задовго до того, як це стало головною побутовою потребою для кожного українця. Серед тих, хто першими привозив джерела електроенергії для соціальних та медичних закладів деокупованих сіл Київщини, був Комітет медичної допомоги в Закарпатті. З травня і до сьогодні Комітетом за підтримки закордонних партнерів було закуплено, отримано й оперативно розподілено більше 150 генераторів різної потужності та інші подібні пристрої. Вони опинилися там, де були найбільш потрібні, – на фронті у наших захисників, у закладах охорони здоров’я і освіти, місцях компактного проживання біженців у Запоріжжі, на Миколаївщині, Харківщині, Київщині, Донеччині, Херсонщині, Дніпропетровщині… Цей напрям роботи не втрачає актуальності, тож наші пошуки тривають і надалі.

Про «Парасольку» та Вільшанський дитячий будинок-інтернат. У вирі подій ми продовжуємо опікуватися закладами, які за замовчуванням є пріоритетами у діяльності Комітету медичної допомоги в Закарпатті. Протягом року Вільшанський дитячий будинок-інтернат отримував підтримки стільки, скільки було необхідно як його вихованцям та персоналу, так і гостям з територій, постраждалих від війни. Навесні у закладі перебували вихованці із Кривого Рогу та Житомира. Житомиряни в кінці літа повернулися додому, підопічні з криворізького закладу протягом найближчого часу ще залишатимуться у Вільшанах.

Попри обставини ми не відмовилися від ініціативи «Косиця», покликаної створити у Вільшанах можливості для соціалізації і самоактуалізації молоді з інвалідністю, підтримки їхньої денної зайнятості та працевлаштування. У рамках проєкту вже створено базовий варіант сайту майбутнього інтернет-магазину та завершено роботу над проєктно-кошторисною документацією щодо кафе-крамниці. У будинку-інтернаті відповідно до раніше затверджених планів продовжують працювати творчі майстерні. І, як показав кінець року, майстерня з виготовлення свічок є надзвичайно затребуваною.

Соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька» цього року відсвяткував свій 13-й день народження. Заклад і надалі втілює свою місію створення комфортних умов для проживання, реабілітації, соціалізації та саморозвитку молодих людей з інвалідністю, а з початком повномасштабної військової агресії Росії вихованці і колектив установи долучилися до волонтерської діяльності.

Окрім того, з цього року на базі «Парасольки» функціонує Навчально-ресурсний центр. Наразі фахівці центру працюють з цільовими аудиторіями в регіоні, вивчають їхні потреби, формують відповідний кадровий склад колективу.

Про освітню складову. На початку року спільно зі швейцарськими партнерами було узгоджено тематику лекційного модуля, який протягом семестру опановували студенти Ужгородського національного університету. Це частина реалізації тристоронньої угоди про співпрацю, яку у вересні 2019 року підписали БО «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», Ужгородський національний університет та Асоціація «Парасолька» (Швейцарія). Ми й надалі залучаємо до навчального процесу кваліфікованих тренерів і лекторів зі Швейцарії – фахівців з фізіотерапії, ерготерапії, спецосвіти та ін. Навесні студенти напрямків підготовки «Спеціальна освіта» та «Фізична терапія. Ерготерапія» повинні були проходити виробничу практику на базі Вільшанського дитячого будинку-інтернату та Соціального абілітаційно-реабілітаційного центру «Парасолька», але через обставини військового стану відтермінували цей навчальний блок. Водночас, здобувачі вищої освіти в онлайн-режимі прослухали лекції щодо медичних та педагогічних аспектів у роботі з дітьми з порушеннями розвитку у контексті напрямку нейропедіатрії від швейцарських практиків Освальда Гассельманна та Марґрет Дутц-Шмукі. Поглибленню і розширенню фахової підготовки майбутніх спеціалістів сприятиме співпраця з клінічним психологом Тьєррі Лісія (Франція), який восени спеціально відвідав Ужгород.

Воєнний стан вніс корективи у формат реалізації освітньої компоненти нашої діяльності, але не вплинув на її зміст. Ми й надалі працюємо над створенням ефективної системи підготовки кадрів для забезпечення надання якісних соціально-терапевтичних послуг, спрямованих на соціалізацію та підвищення якості життя людей з інвалідністю.

Про правозахист. Війна виявилася значною загрозою для прав і свобод громадян. Українські і закордонні правники документують злочини російської армії проти миру та безпеки людства на території України. Комітет продовжує правозахисний напрямок своєї діяльності. На початку повномасштабного вторгнення наша юристка Євгенія Мелеш практично 24 години на добу консультувала як українських громадян, так і іноземних студентів, мігрантів, біженців і шукачів притулку з приводу виїзду за кордон, безпечних подорожей та пошуків місць для перебування за межами України. Разом з колегами із партнерських неурядових організацій за кордоном ми адвокатували включення до тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу не тільки українських громадян, але і громадян третіх країн, які перебували на території України до 24 лютого, а також осіб без громадянства. Протягом року юристка БО «КМДЗ» неодноразово долучалася до обговорень нагальних питань захисту прав людини, зокрема щодо створення безпечного середовища для дітей і дотримання прав вразливих категорій населення під час дії воєнного стану. Не менш важливими були спільні ініціативи представників громадянського суспільства у напрямку створення політико-правових умов для здійснення волонтерської діяльності.

Про громадську та інформаційно-комунікаційну діяльність. 22 роки діяльності БО «КМДЗ» стали запорукою того, що організація на початку війни стала своєрідним провідником для західних медіа в Україну періоду воєнного стану. Комітет допоміг пройти відповідні реєстраційні процедури журналістам з Німеччини, Франції, Словаччини, котрі потім у своїх матеріалах показали європейській аудиторії військову реальність, яка виявилася зовсім поруч і про яку світ мав знати правду.

Разом із купою поточних справ членкині Комітету долучилися до проведення ІІІ форуму ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, організованого ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Цього року захід присвятили ролі Закарпаття як надійного тилу України в умовах війни з Росією, плацдарму для європейської та євроатлантичної інтеграції і майбутньої відбудови країни. Директорка Комітету Наталія Кабацій модерувала панель «Як Україна може побудувати систему реабілітації військових: Закарпаття як історична оздоровниця Європи» та була спікеркою з питань реалізації ефективних практик інтеграції ВПО в рамках панелі, яку модерувала комунікаційниця БО «КМДЗ» Катерина Ірха.

Окрім того, вже традиційно Комітет став регіональним партнером Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який цього року теж присвячений викликам війни і підпорядкований тематиці «Надзвичайний стан».

Про міжнародну співпрацю. Наша мережа контактів продовжує розширюватися. Над спільними гуманітарними проєктами Комітет медичної допомоги в Закарпатті працює з Асоціацією «SAFE» (Франція), ГО «terre des hommes» (Німеччина), Мережею Швейцарія – Закарпаття / Україна» (Netzwerk Schweiz – Transkarpatien / Ukraine NeSTU), Благодійною організацією «Австрія підтримує Україну» (Austria stands with Ukraine), ГО «Sydhavsøerne hjælper Ukraine» (Данія), NFS – Nurses for Solidarity (Австрія) та ін. Кінець року ознаменувався включенням до партнерів Комітету Міністерства закордонних справ Франції, яке фінансує проєкт з підтримки медиків та рятувальників Запоріжжя, котрі щоденно рятують життя мешканців прифронтових населених пунктів. Вдячні кожному, хто відгукнувся на наші запити та виступив з власною ініціативною про допомогу.

Про плани на 2023 рік. У березні 2022 року Комітету медичної допомоги в Закарпатті виповнилося 22 роки. У той час ми працювали вже в умовах повномасштабної російсько-української війни. Це складний, але не новий досвід. Навички, отримані у 2014-2015 роках, були помножені на 10, і тепер ми розуміємо, що здатні на більше. Власне ці вміння і будемо апробовувати у 2023 році. Наші плани на новий рік створює і корегує війна, але не маємо жодного сумніву, що, як і раніше, спільно з друзями і партнерами ми гідно відповідатимемо на потреби сьогодення і нові виклики поточної ситуації.

Тож, не зупиняючись, працюємо далі!